Коли ти бачиш м’яч у дощі без кросів — це не гра, а ритуал. Ніхто не рахує голів… вони рахують дихання. У Києві після матчу ти чуєш не огри, а шепт: «Нет не порожній — він повний снів». Моя мама навчила мене: «Грати — це як плакати на пустому стадіоні». Тепер я зрозумів: футбол — це не перемога. Це домовина.